Орбіта
З давніх часів люди намагалися описати і пояснити рух
Місяця, використовуючи все точніші теорії.Основою сучасних розрахунків є теорія
Брауна. Створена на рубежі XIX—XX століть, вона пояснювала рух Місяця з
точністю вимірювальних приладів того часу. При цьому в розрахунку
використовувалося понад 1400 членів (коефіцієнтів і аргументів при
тригонометричних функціях).

- обертання навколо Землі еліптичною орбітою з періодом 27,32166 доби, це так званий сидеричний місяць (тобто рух виміряно відносно зірок);
- поворот площини місячної орбіти, її вузлів (точок перетину орбіти з екліптикою) з періодом 18,6 років. Рух процесійний, тобто довготи вузлів зменшуються;
- поворот великої осі місячної орбіти (лінії апсид) з періодом 8,8 років (відбувається в протилежному напрямку, ніж зазначений вище рух вузлів, тобто довгота перигею збільшується);
- періодична зміна нахилу місячної орбіти до екліптики у межах від 4° 59'до 5° 19';
- періодична зміна розмірів місячної орбіти: перигею від 356,41 Мм до 369,96 Мм, апогею від 404,18 Мм до 406,74 Мм;
- поступове віддалення Місяця від Землі внаслідок приливного прискорення (приблизно на 4 см на рік), при цьому неперіодична складова орбіти являє собою спіраль, що повільно розкручується.
Хоча Місяць і обертається навколо своєї осі, він завжди
звернений до Землі одним і тим же боком. Справа в тому, що Місяць робить один
оберт навколо своєї осі за той же час (27,3 доби), що й один оберт навколо
Землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар